ОЗНАЙОМЛЕННЯ 3 ОБ'ЄКТАМИ НЕЖИВ0Ї ПРИРОДИ ПЕРЕХІД РЕЧОВИН ІЗ ТВЕРДОГО СТАНУ В РІДКИЙ ТА 3 РІДКОГО В ТВЕРДИЙ

Завдання: ознайомити дітей із тим, що деякі речовини (лід, смо¬ла та iн.) можуть змінювати стан залежно від умов (від нагрівання перетворюються на рідину, а під час охолодження — переходять у твердий стан); розвивати здатність виділяти загальні властивості предметів та залежності між ними при зміні  зовнішніх умов.

Дослід 1
Скляні пробірки (можна обрати й інший посуд) порівну наповнити водою. Поставити пробірки у місця з різною температурою повітря.
•    Чому вода надворі перетворилась у лід?
•    Якого кольору лід?
•    Який лід на дотик? Запах?
•    Що відбувається з льодом під час нaгpiвaння? Чому?
Демонструючи на сухій спиртівці дослід, проаналізувати з вихо-ванцями пepexід; води у різний агрегатний стан залежно від темпе-ратури. Аналогічно можна продемонструвати дослід зi смолою.

Дослід 2
У кілька посудин вмістити льодяні бурульки і поставити їх у різні місця групової кімнати.
—  Чому бурульки перетворюються на воду з різною швидкістю?
— Як можна прискорити цей процес?
— Чому в морозний день із сонячного боку даху капає вода?

Дослід 3
У куточку саду відшукати дерева зі смолою (вишні, сливи, яблуні тощо).
Як змінюється твердість фруктової смоли залежно від температури повітря упродовж дня? За різної погоди? Після спеціального нагрівання?
—  Які речовини мають схожі зі смолою властивості? (Сургуч, віск, парафін тощо)
— Як змінюється їх використання залежно від стану?
Діти дають порівняльну характеристику речовин, їх властивостей.
Використовуючи сухий спирт, необхідно продемонструвати дослід із будь-якою із перелічених речовин. Висновок діти роблять самостійно. 


ПЕРЕТВОРЕННЯ РІДИНИ НА ПАР.

Завдання: ознайомити дітей з явищем перетворення рідини на пар і навпаки (після нагрівання лід перетворюється на воду; вода під
час кипіння — на пар; пар, охолоджуючись, перетворюється на воду); пояснити те, що стан речовин у природі залежить від умов їх існування і доцільної діяльності людини; розвивати уміння дітей встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між явищами природи.

Дослід 1
Вихователь, нагріваючи воду у прозорій посудині, спостерігає разом із дітьми за процесом кипіння. На склі, яким накрита посудина, утворюється конденсат — дрібні краплини води. Про те, що це краплини води, діти можуть дізнатися і в такий спосіб: пробірку або колбу, в якій кипить вода, накрити промокальним папером, на якому з'явиться мокра пляма. Воду, яка збігла зі скла в посудину, можна перетворити на лід.
Висновки діти роблять самостійно.

Дослід 2
Сушіння лялькової білизни у різну погоду (теплу, вітряну, тиху, похмуру, морозну).
— За яких умов білизна висохне і швидше?
— Чому, чим сильнішим є мороз, тим швидше висихає білизна?
— Чому влітку випадають рясні дощі?
— Чи завжди дощ супроводжується вітром? Чому?
— Коли дощ називають «курячим» або «сліпим»?
— Чому взимку випадає дощ, а влітку інколи йде сніг?

Дослід 3
Дві однакові прозорі посудини наповнити порівну водою. Під час прогулянки виставити їх на добре освітлене сонцем місце. Одну з них щільно закрити, другу залишити відкритою. Наприкінці прогулянки проаналізувати зміни, які відбулися з водою в закритій та відкритій посудинах.
- Чому рівень води в них різний?
- Звідки утворились па кришці краплинки води?
- Чому в суху, спекотну погоду рівень води в басейні, у відкритих водоймах стає нижчим?      
- Як повертається вода па землю?
- Що для цього необхідно?


ВІТЕР

Завдання: дати дітям уявлення про вітер, як рух повітря.

Дослід 1
Запропонувати дітям різко змахнути декілька разів аркушем цупкого паперу. Подмухати на руки, на паперові гребінці.
-  Що при цьому відбувається?

Дослід 2
Підняти прапорці під час прогулянки і визначити напрямок вітру.

Дослід 3
 Підставити до вітру вологий палець. 
- Що відбувається?

Дослід4
Під час спостережень на городі, в квітнику або в саду дітям пропонують поспостерігати за рухом гілок, листя, квітів.
— Чим він зумовлений?
— Які явища супроводжує вітер?
— Чи можна штучно створити вітер? Як?

ДОЩ, СНІГОПАД, ГРАД

Завдання: поглибити уявлення дітей про різні стани воли (рідкий, сипкий, твердий).
Дослід 1
 Довести дітям, що дощ — це прозорі, без запаху і смаку краплини води. Дощові краплини, зібрані в посудину, можуть бути різної температури (влітку і восени), різної прозорості (залежно від чистоти предмета, на який падають), різного об'єму.
Дослід2
Продемонструвати, як після нагрівання в посудині град перетворюється па воду. Зробити проби чистоти води (град — чиста і прозора вода; чистота дощової води залежить від чистоти поверхні, на якій вона збирається).
Дослід З
Спостереження за перетворенням снігу па воду, води — на лід. Визначення характерних властивостей води.
Продемонструвати явище ожеледі як результат випадання дощу на переохолоджену землю (при цьому зберігаються характерні властивості льоду). Упродовж зими з дітьми доцільно виготовляти снігові споруди і заливати їх водою.


ПОВІТРЯ
Завдання: ознайомити дітей із властивостями навколишнього повітря (повітрям дихають люди).
Дослід 1
Продемонструвати пусту відкриту банку, поліетиленовий пакет. Запитати, що в них є. Запропонувати згорнути пакет в трубочку зі сторони отвору. Що залишилося в мішечку?
Діти роблять висновок, що повітря прозоре, воно є в банці, в інших предметах, що стоять па столах, воно навколо нас.

Дослід2
Запропонувати подути в соломинку або в тоненьку трубочку, один кінець якої занурений у склянку з водою.                      
Чому з'являються бульбашки?                                               

Дослід З
У банку з водою занурити грудочки глини, пісок, шматочки поролону. Чому з'явилися бульбашки навколо предметів?

Дослід 4
Проводити з дітьми дихальні вправи, пояснити значення провітрювання. приміщення.
 
ОЗИЛЙОМЛЕННЯ 3 ЯВИЩАМИ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ

Дослід 1
Повітря є навколо нас. Діти махають аркушиком паперу біля обличчя.

Дослід 2
Повітря с у пляшці, в губці. Опускають ці предмети в посудину з водою.

Дослід 3 
Що важче — повітря чи вода? Діти через соломинку видувають повітря у воду.

Дослід4
Чи має повітря вагу?
За допомогою палички рівноваги зважують дві кульки (одну надуту, а другу — ні).
Дослід 5
 Повітря від нагрівання розширюється.
На пляшку натягують не надуту кульку й занурюють її у гарячу воду.

Дослід 6
Повітря може звучати.
Діти грають на дудці, слухають у запису шум вітру, мелодію сопілки.
— Повітря — воно яке? (Невидиме, прозоре)
— Але побачити його все ж таки можна. Хочете побачити повітря? Тоді проведемо кілька дослідів.            
Вихователь підходить до свого столу, запрошує дітей стати навколо. Знімає серветку, під якою стоять чотири склянки з водою. Запрошує когось із дітей уважно розглянути склянки.
— Що бачиш на стінках? (Малесенькі бульбашки) Вихователь повідомляє, що це повітря, яким дихають у воді. Звертає увагу дітей па кілька тонких трубочок (для коктейлів).
За бажанням діти беруть трубочки і дмухають через них у четверту
склянку з водою.

Дослід 7
Припущення: повітря відсутнє в навколишніх предметах. Запропонувати кожній дитині щільно складений поліетиленовий мішечок згорнути з боку отвору в трубочку рухами від себе.
— Про що свідчить повітряна «подушечка», що утворилася?
— Якого кольору повітря?

Дослід 8
Припущення: корені рослин не дихають під землею, адже там немає повітря.
Грудочку твердої землі вкинути у трилітрову банку з водою. Спостерігати появу бульбашок.
— Звідки вони взялися? {Із землі)
Рослини, як і всі живі істоти, дихають повітрям. Якщо ґрунт твердий, то в ньому мало повітря, кореням майже нічим дихати. Це-обхідно рятувати рослину від загибелі, розпушуючи землю.

Дослід9
Припущення: у воді немає повітря.
Продемонструвати наявність повітря у воді можна за допомогою живця елодеї. Гілочку елодеї розрізати навпіл і занурити зарізом униз у банку з водою. Спостерігати появу бульбашок, що з'являються на місцях зрізів.
— Звідки вони взялися в рослині? (3 води) Запропонувати дітям розглянути через збільшувальне скло будову стебла елодеї. Воно має трубчату будову, завдяки чому рослина легко поглинає повітря, що міститься у воді.

Дослід 10
На підвіконня або інше освітлення сонячним промінням місце покладіть дзеркальце і такого самого розміру скельце, попередньо пофарбоване чорною фарбою. Через деякий час діти на дотик визначають, яке скельце нагрілося більше і чому так сталося. Цей експеримент неодмінно сприятиме тому, що малюки правильно пояснять подібні явища (блискуча поверхня скла дзеркальця відбиває сонячне проміння, чорна поверхня другого скельця — притягує). Тепер малятам неважко буде зробити правильний висновок.